Співзалежність: Коли турбота про близького стає руйнівною
Життя поруч із людиною, яка страждає на алкогольну чи наркотичну залежність, сповнене тривог, болю та відчаю. У спробах допомогти близькому, врятувати його, родичі часто непомітно для себе потрапляють у пастку співзалежності – стану, який руйнує їхнє власне життя і, як не парадоксально, заважає залежній людині одужати. Медичний центр “Добро” в Одесі допомагає не лише людям із залежностями, а й їхнім родинам розібратися в проблемі співзалежності та знайти шляхи до зцілення.
У цій статті ми поговоримо про те, що таке співзалежність, як її розпізнати та які кроки зробити, щоб допомогти і собі, і залежному близькому.
Що таке співзалежність?
Співзалежність – це патологічний стан, що характеризується глибокою поглиненістю та сильною емоційною, соціальною, а іноді й фізичною залежністю від іншої людини (найчастіше тієї, що страждає на залежність). Співзалежна людина буквально живе життям залежного, його настроєм, його проблемами, забуваючи про власні потреби, бажання та почуття.
В основі співзалежності часто лежать:
- Низька самооцінка співзалежного.
- Бажання контролювати ситуацію та “врятувати” близького.
- Страх самотності, страх втратити залежного.
- Почуття провини, сорому.
- Спотворені уявлення про любов та турботу.
Співзалежність формується поступово та непомітно, маскуючись під любов, турботу та відданість.
Ознаки співзалежної поведінки
Розпізнати співзалежність можна за низкою характерних ознак:
- Одержимість залежним: Усі думки та розмови співзалежного обертаються навколо залежної людини, її поведінки, вживання.
- Спроби контролю: Співзалежний намагається контролювати вживання залежного (виливає алкоголь, шукає наркотики, стежить, дзвонить), його поведінку, фінанси, коло спілкування. Ці спроби майже завжди безуспішні та викликають лише конфлікти.
- “Рятівництво” та потурання: Співзалежний вирішує проблеми, створені залежним (віддає борги, виправдовує перед начальством, приховує від інших), тим самим не даючи йому зіткнутися з наслідками своєї поведінки.
- Заперечення проблеми: Як у залежного, так і у співзалежного може бути присутнє заперечення серйозності ситуації.
- Низька самооцінка: Самооцінка співзалежного повністю залежить від поведінки залежного (“якщо він кине пити/вживати, я буду щасливий(а)”).
- Ігнорування власних потреб: Співзалежний забуває про своє здоров’я, відпочинок, інтереси, кар’єру.
- Емоційні “гойдалки”: Надія змінюється відчаєм, любов – ненавистю, спокій – тривогою.
- Проблеми зі здоров’ям: На тлі хронічного стресу у співзалежних часто розвиваються психосоматичні захворювання, депресія, тривожні розлади.
Чому співзалежність заважає одужанню?
Хоча співзалежний щиро вірить, що допомагає, його поведінка насправді підтримує залежність близької людини:
- “Ведмежа послуга”: Вирішуючи проблеми за залежного, співзалежний позбавляє його мотивації змінюватися. Навіщо кидати пити чи вживати, якщо завжди є хтось, хто “прикриє”?
- Відсутність “дна”: Залежний не стикається з реальними наслідками свого вживання, оскільки співзалежний їх постійно пом’якшує. Це заважає досягти того “дна”, яке часто стає поштовхом до лікування.
- Підтримка ілюзії контролю: Співзалежний вірить, що може контролювати залежного, а залежний звикає до цього контролю та маніпулює ним.
Співзалежність створює замкнене коло, в якому страждають усі. Ефективне лікування від алкоголізму або наркоманії у залежної людини часто неможливе без опрацювання співзалежності у її близьких.
Наслідки співзалежності
Співзалежність руйнівна не лише для залежного, а й для самого співзалежного та всієї родини:
- Для співзалежного: Хронічний стрес, депресія, тривожні розлади, психосоматичні захворювання, емоційне вигорання, втрата себе, соціальна ізоляція.
- Для залежного: Затягування хвороби, відсутність мотивації до лікування, поглиблення залежності.
- Для сім’ї: Нездорова атмосфера, постійні конфлікти, скандали, насильство (емоційне, іноді фізичне), руйнування стосунків, негативний вплив на дітей.
Шляхи виходу: Як допомогти собі та близькому?
Вихід зі співзалежності – це складний, але необхідний процес. Наркологічний центр “Добро” пропонує допомогу та підтримку:
- Визнання проблеми: Перший і найважливіший крок – усвідомити, що ви перебуваєте у співзалежних стосунках.
- Фокус на собі: Перестати жити життям залежного та почати дбати про власний фізичний та психологічний добробут. Відновити свої інтереси, хобі, спілкування з друзями.
- Встановлення кордонів: Чітко визначити, яка поведінка залежного для вас неприйнятна, і перестати потурати його хворобі.
- Відмова від контролю та “рятівництва”: Дозволити залежному зіткнутися з наслідками свого вживання. Це може бути болісно, але часто необхідно для усвідомлення ним проблеми.
- Звернення по професійну допомогу:
- Для співзалежного: Індивідуальна або групова психотерапія, групи підтримки для співзалежних (наприклад, Ал-Анон, Нар-Анон) допомагають розібратися у своїх почуттях, змінити моделі поведінки, підвищити самооцінку.
- Для залежного: Професійне лікування наркоманії або алкоголізму, що включає детоксикацію, психотерапію та реабілітацію.
- Підтримка рішення лікуватися: Якщо залежний висловлює бажання лікуватися, підтримайте його, але не беріть на себе відповідальність за його одужання.
Співзалежність – це не вирок, а вивчена модель поведінки, яку можна змінити. Турбота про себе – це не егоїзм, а необхідна умова для того, щоб бути здатним по-справжньому допомогти близькій людині. Медичний центр “Добро” в Одесі готовий надати підтримку як людям, що страждають на залежність, так і їхнім співзалежним родичам.
Більше інформації на цю та інші теми ви можете знайти в нашому блозі.
2025-05-07